Нові книги чекають свого читачам: ФОЛІО школярам (частина друга)

 

(дивись частину першу)

М.Рильський

П.Тичина

Вибране

    У творчості майже кожного видатного поета є те, що минає разом з часом, і те, що залишається надовго або й назавжди. Довге життя судилося поезіям епохальних поетів ХХ століття — Павла Тичини (1891—1967) та Максима Рильського (1895—1964), чия творча спадщина збагатила скарбницю української та світової літератури.

І. Франко

Захар Беркут

    Іван Франко (1856—1916) — незаперечний класик української літератури. Всебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, він був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком, перекладачем, видавцем. Сюжети для своїх творів Франко черпав з життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури, і, як не дивно, своєї актуальності вони не втратили.

    Повість «Захар Беркут» — це найвідоміший художній твір Івана Франка на історичну тему. Відтворюючи історичне минуле, боротьбу жителів місцевості Тухля проти монголо-татар, письменник переплітає художню вигадку та народну творчість, беручи за основу широко відому в Галичинi i в Закарпаттi легенду про те, як тухольська громада весною 1241 року затопила монгольське військо. І як би там не було, але сьогодні ця повість сприймається напрочуд сучасно, коли йдеться про визволення нашої рідної землі від загарбників.

І.Карпенко-Карий

Хозяїн

    Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Іван Карпович Тобілевич,1845—1907) — український письменник i ерудит, драматург, якого Іван Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця. І хоча писати Іван Карпенко-Карий почав значно пізніше, ніж грати на сцені (перше оповідання було опубліковано у 1881 році), він створив 18 оригінальних п’єс, які своєрідно підсумували майже столітній розвиток української драматургії, піднісши її на новий рівень. Його найкращі драми і комедії — «Безталанна», «Мартин Боруля», «Наймичка», «Сава Чалий», «Сто тисяч», «Хазяїн» — і досі не сходять з театральних підмостків, не втративши своєї цінності, вони були й залишаються гордістю національної театральної культури.

Приходьте до нас на Європейську (Катерининську), 67