середа, 7 серпня 2024 р.

Нові книги чекають свого читача: ФОЛІО школярам

 Частина перша



    «Доктор Серафікус» — один з трьох інтелектуальних любовних романів В. Домонтовича (1894—1969). Професор Комаха, який відкидає сексуальне начало як варварство, зазнає поразки, коли його спостигає кохання.         Повість-поема «Поза межами болю» Осипа Турянського (1880—1933) вважається одним з кращих творів, що змальовує Першу світову війну як пекло, через яке пройшли семеро приречених на смерть, зокрема й майбутній автор повісті.


Г. Флобер

Пані Боварі



    Найвідоміший роман видатного французького письменника Гюстава Флобера (1821—1880) «Пані Боварі» (1856) став енциклопедією французького провінційного життя XIX століття. Автор розповів про історію подружньої зради в родині Шарля Боварі, про захоплення його дружини Емми Боварі та її самогубство на ґрунті сердечних і життєвих розчарувань. За цей твір Флобер був притягнений до суду: книжку вважали замахом на суспільну мораль. Після сенсаційного судового процесу його було виправдано. Письменник зумів не тільки створити правдиву картину французького життя, а й розкрити драму повсякденного існування людини.

    До видання також увійшла повість Флобера «Проста душа».



Ю.Мушкетик

Яса в 2х томах



    В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину.         Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.


В.Земляк

Лебедина зграя

Зелені млини



    Василь Земляк (1923—1977), український письменник, кіносценарист, прийшов в літературу у 1950-х роках разом із поколінням письменників-фронтовиків. Його перші повісті присвячені темі повоєнного села, подіям Вітчизняної війни і часто базуються на особистому досвіді.

    «Лебедина зграя» і «Зелені Млини» — найбільш відомі твори Василя Земляка. Вони складають дилогію і були відзначені 1978 року Державною премією України ім. Т. Шевченка. Автор зобразив історію українського селянського Побужжя, починаючи з пореволюційних подій, коли виникали комуни й точилася смертельна «класова» боротьба, й кінчаючи визволенням краю навесні 1944-го від фашистських окупантів. Кожен із героїв роману — і головних, і навіть зовсім епізодичних — постає перед зором читача як живий, думає, говорить і діє по-своєму, за велінням тільки йому притаманної «природи». А разом узяті, вони й утворюють ту цілісність, ім’я якій — український народ.


Марко Вовчок

Три долі



    Відому українську письменницю Марка Вовчка (псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка.

    До видання увійшли твори, написані російською (оповідання «Маруся», «Маша»), а також повісті, оповідання та казки («Чортова пригода», «Невільничка», «Отець Андрій», «Інститутка» й «Три долі»), в яких з глибокою проникливістю зображена трагічна доля жінки-кріпачки, котра в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ’я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях Марка Вовчка.


Приходьте до нас на Європейську (Катерининську), 67




Немає коментарів:

Дописати коментар