Володимир Рутківський
Злюще цапище
Весела і дотепна
повістинка класика дитячої літератури
Володимира Рутківського оповідає про
дивовижну дружбу хлопчика Северинка
та велетенського цапа, якого, може, і
несправедливо, назвали Злюще Цапище.
То тільки попервах, коли Северинко
приїхав на літо в село до бабусі, Цапище
добряче випробував на ньому свої роги.
А далі — цілком несподівано — став
найкращим другом хлопчика. Ось уже
Северинко й не боїться Цапища — і морквою
найсмачнішою з бабусиної грядки пригощає,
і кленове гілля до землі прихиляє, адже
молоде листя так смакує другові! А Цапище
натомість Северинка та його приятельку
на гойдалці розгойдує, а ще смішить
своїми вибриками. А одного дня навіть
рятує пташеня, яке випало з гнізда…
Разом із Северинком
маленькі читачі крок за кроком
пізнаватимуть таємниці світу, який
відкривається, якщо не побоятися вперше
вийти за бабусині ворота. А завдяки
ілюстраціям Наталі Кудляк ці пригоди
будуть веселими і дуже-дуже динамічними,
як і мріяв автор.
Наталка Малетич про
книжку «Злюще Цапище» Володимира
Рутківського
Літо у селі сонячне,
смачне і смішне, особливо, якщо батьки
відвозять тебе до дідуся і бабусі.
Пригоди під час канікул – це особлива
ніша в дитячій літературі, хто ж не
пам’ятає «Тореодорів з Васюківки»
Всеволода Нестайка? Тепер дотепних
історій на літо стало більше, адже вийшла
книжка ще одного українського класика
Володимира Рутківського «Злюще Цапище».
Редакторка відділу дитячої літератури
Наталка Малетич згадує співпрацю з
автором.
***
Одного разу класик
дитячої літератури Володимир Рутківський
надіслав до «Видавництва Старого Лева»
рукопис повісті із дотепною назвою
«Злюще Цапище», зауваживши, що присвятив
її Северинкові, синові Миколи Шейка і
Мар’яни Савки, і його «першому виходу
у великий світ», тобто першим самостійним
дитячим крокам, без супроводу батьків.
Для цього автор «відпровадив» свого
героя до бабусі в село, де познайомив
його з Цапищем, який спершу випробував
на хлопчику свої роги, а згодом став
його найкращим приятелем і захисником.
Автор написав про
дитинство так світло і тепло, що, читаючи
книжку, я згадувала різні кумедні випадки
зі свого дитинства і літа на селі.
Напевно, і в батьків, які читатимуть
повість своїм дітям, теж знайдеться не
одна історія, щоб поділитися нею. А діти
теж зможуть відкривати світ з героями
книжки, політати з ними на саморобній
гойдалці, врятувати пташеня і навчитися
боронити себе від кривдників.
Коли ми взялися працювати
над художнім оформленням книжки, я
попросила Мар’яну накидати для
ілюстраторки Наталі Кудляк ескіз
маленького Северинка, яким він був років
3-4 тому. І вже цей скетч художниця взяла
за основу свого образу. Наталя створила
дуже гарну і динамічну візуальну історію.
Хочеться знову і знову переглядати
малюнки в цій сповненій гумору і пригод
книжці, розглядати деталі і міміку
персонажів, і усміхатися-усміхатися-усміхатися.
Дуже хочеться вірити, що й автор
усміхається своїй новій книжці десь із
небесної хмаринки…
Біографічна довідка
Рутківський
Володимир Григорович
Народився 18 квітня 1937
року в с. Хрестителеве на Черкащині.
Навчався спочатку в Одеському інституті
харчової та холодильної промисловості,
а потім в Одеському політехнічному
інституті. Перші твори вийшли у 1959 році.
У 1960-тих роках працював
на Одеському суперфосфатному заводі.
Згодом став працювати журналістом.
Закінчив Вищі літературні курси при
Літературному інституті ім. Максима
Горького. Працював відповідальним
секретарем Одеської організації НСПУ.
Літературну діяльність
розпочинав у якості поета.
Поетичні збірки:
«Краплини сонця», «Плоти», «Повітря на
двох», «Відчиніть Богданкове вікно»,
«Рівновага», «Знак глибини», «День живої
води».
Потім взявся за твори
для дітей та юнацтва: повісті «Ганнуся»,
«Гості на мітлі», «Бухтик з тихого
затону», «Канікули у Воронівці», «Намети
над річкою», «Слуга баби-Яги»;
повість-легенда «Сторожова застава»,
книга нарисів «Земля майстрів»,
п’єса-казка «Прибульці»; історичний
роман «Сині Води», «Джури козака Швайки»,
книга про німецьку окупацію під час
Другої світової війни «Потерчата».
У 2011 році став лауреатом
премії «Книга року Бі-Бі-Сі» за двотомний
історичний роман «Сині Води».
У 2012 році переміг у
номінації «література» Шевченківської
премії 2012.
У 2013 році кінопроект
за романом Володимира Рутківського
«Сторожова застава» переміг у 5-му
конкурсі Державного агентства з питань
кіно, отримавши часткове фінансування.
У 2017 року
пройшла прем'єра в
кінотеатрах України.
Помер автор 31 жовтня
2021, у м.Одеса.
Текст
зібрав з відкрітих джерел та відредагував
О.
Надемлінський
Про інші книги В.Г.Рутківського в УЧЗ >>
Приходьте до нас на Катерининську, 67