Роман Ольги Семиляк пахне як цвіт аґрусу.
Заворожує простим і бентежним для уяви життям
героїв. Змішує часи й ліквідовує відстані. Відкриває те,
чого людина боїться в собі або стидається на людях.
І змушує думати над загадками життя.
Десять років після драматичних подій він намагається втекти від себе.
Але всі зусилля марні — він безвихідно бродить по колу, катується відчуттям
вини, пригнічений і майже зламаний спогадами.
Самотність висушила його душу. Зробила байдужим до всього і, як здавалося
йому, — назавжди. І раптом несподівана зустріч з юною дівчиною змінює все
в його житті. Очі інакше стали бачити світ. Він по-новому починає відчувати
себе. І знаходить розуміння, що село, де мав надію сховатися від випробувань
життям, — осередок великого світу.
А в людей, які поруч, — чисті й гарячі душі.
І цикорій, який багато хто звикло вважає бур’яном, (— горда й ніжна польова
квітка. Чарівна, як небеса. Міцне коріння дає їй силу і стійкість.
Для тих, хто багато пережив, вона — неоціненний скарб.
А ще у нас нові збірки оповідань сучасних авторів.
А ми чекаємо на Вас - Катерининьска, 67.
Немає коментарів:
Дописати коментар