Нові надходження до книжкового фонду. Ю. Чернієнко, Н. Гриценко та В.Ситнік

 

Юлія Чернієнко

Помста

Вона мріяла знайти друзів. Її серце шукало кохання. А її дні були переповнені сльозами від пережитих знущань. І настала мить, коли Міра наважилася помститися тим, хто не давав їй змоги бути собою.

Думка читача:

• Книгу "Помста" Юлії Чернієнко я читала на одному подиху і не могла випустити її з рук, поки не дізналася, чим закінчилася ця історія. Головна героїня, Міра, стала жертвою насмішок та знущань однокласників і вирішила помститися всім, прийшовши до школи в жилеті з вибухівки. На початку твору підсвідомо починаєш засуджувати дії Міри, адже хіба вона може вирішувати долю 30 учнів, у яких попереду ціле життя, сповнене різноманітними моментами? Проте, що більше Ви заглиблюєтесь у повість, то більше розумієте, що Міра - проста дівчина, чиє терпіння закінчилось і вона зламалась під тиском булінгу. Розглядаючи дії кожного однокласника, Ви починаєте розуміти логіку дівчини та осмислюєте, що кожне лихе слово, кожен негідний вчинок залишив на ній слід і вона просто не змогла більше виявляти супротив та зламалася. Чи вистачило в Міри хоробрості? Які ж були наслідки її помсти? Цю книгу, на мою думку, мають прочитати всі: учні, вчителі, батьки, та допомогти вчасно своїм дітям, друзям у разі необхідності.

Наталія Гриценко

Тінь на порозі

Томаш хотів бути звичайним хлопцем, але життя ввергло його в нестерпні випробування, які змусили інакше побачити світ і людей. Знущання над ним у родині, каторжні переживання і втеча з дому, самотність і страхітливі марення — куди вже гірше. Виснажливий головний біль, жахливі видіння переслідують його вдень і вночі. У якийсь момент Томаш збагнув, що це не душевний розлад, а прояв рідкісної здатності впливати на людей. Прийняти себе таким означає для нього зустрітися зі страшною правдою про своє минуле. А усвідомлення власної сили спокушає Томаша помститися кривдникам. Та чи здатен він захистити себе й близьких, якщо для цього доведеться розправитися з фатальними помилками свого минулого…

Думка читача:

Дебют Нати Гриценко став ковтком свіжого повітря на загальному фоні укрфантастики. "Тінь на порозі" - це темне фентезі, з екзистенційними кризами, естетикою божевілля Філіпа Діка та архетипів Юнга. Мені видалося схожим на "Константина: Повелителя темряви". Хоча й по сюжету це досить "струнке" типове фентезі (обраний обдарований, проблеми в сім'ї, білі-чорні маги і т.д.), його робить саме стилістика, темна, наче смола. Головний герой має надприродні здібності, але після років психлікарень та цькування воліє їх приглушувати "таблетками"... Кому читати - шанувальникам темного фентезі та психологічної фантастики, читачам укрфентезі. Навіть не відкривати - моралістам. 

Віоліна Ситнік

Маски чужих ролей

Денис, Ярина, Іванка та Єгор дуже різні, але є між ними й спільне: усі вони — не ті, за кого себе видають.

Денис ріс без батька і тепер шукає його серед перехожих. Нещасний випадок звів його з Яриною, у яку він закохався, та їм не бути разом. І не з їхньої вини.

Іванка змушена перейти до іншої школи, швидко здобуває там популярність і стає відомою блогеркою. Але ніхто й не здогадується про справжнє життя інста-діви.

На перший погляд здається, що в Єгора життя — як із обкладинки глянцю. А з’ясувалося, що він самотній у холодній розкоші особняка, у якому ніхто нікого не любить.

Усім їм важко зрозуміти себе і знайти свій шлях. Вони помиляються і побоюються, що колись їх таки викриють. Зустрічі зі своєю реальністю не вдалося уникнути нікому з них.