Наша пам'ять - Чорнобиль

 

    Мабуть, ви мене знаєте. У мене є маленька сестра: їй 4 роки. А моєму братові – 9 років. Ми - сім'я Камальдінових з Одеси. Я - Рома (На фото ліворуч). У бібліотеці ми отримали грамоти та цікаві подарунки за малюнки про Чорнобиль. 

    Мені запам'яталася розповідь мами 6 дітей про свого чоловіка-пожежника, який гасив пожежу на станції, чим врятував багато життів. Але сам нещодавно помер від променевої хвороби. А його діти такі добрі ми хотіли б з ними подружитися і домовилися зустрічатися з ними в бібліотеці.

    Я - Камальдінов Сашко. Мені запам'яталося, що якщо зібрати 1000 журавликів, тоді виконається будь-яке бажання.

    А моїй сестрі Каті сподобався макет Пам'ятника «Чорнобильцям», який зробили старші читачі.  

Чорнобиль мій, Чорнобиль!

     А я й не знав про твою біль, Чорнобиль мій любий!

Знав лише, що прагнув робити ти нам добро. А вийшло, що постраждав через помилки властей.

     Що зробило тебе аварійним?.. Що зробило тебе таким небезпечним?.. Що втілило в тобі вселенське лихо?..

     О першій годині 23 хвилині, на 40-й секунді, коли всі спали безтурботним сном...

    Як розповісти про те, що сталося далі?..

Одеса пам'ятає своїх героїв

8 квітня 2011 р. о 13.30

  в Універсальній читальній залі на вул. Катерининській, 67 відбудеться захід присвячений визволенню Одеси.

Запрошуємо всіх бажаючих на зустріч із ветеранами!

В програмі:

Інтерактивний урок-гра «Як це було.

Одеська наступальна операція" -

автор військово-патріотичного уроку Марочкін Ф.М.

Виступи учнів музичної школи №15

та групи дошкільнят "Почитайки"

Зустріч із народною артисткою України Євгенією Дембською

та її учнями.

Конкурс на кращого стрільця та змагання з армрестлінгу

Читаємо разом!

    Список книжок класний! Один папуга Соломон чого вартий! Були і в мене хвилясті папуги, що говорять, але такого розумного...

    Читай байки Соломона ХІІ та переконайся в цьому.

                              Соколів Р. 39 школа, 7кл.

Ø

Дзвони Хатині

    22 березня – одна з найтрагічніших дат в історії білоруського народу. Цього дня, 1943-го року, було повністю знищено село Хатинь разом з усіма його ні в чому не винними мешканцями. Деяких живцем спалили, деяких розстріляли, зі 149 загиблих половина – діти.

      У вівторок, 22 березня, в універсальній читальній залі міської дитячої бібліотеки члени білоруської громади зібралися разом, щоб вшанувати пам'ять загиблих мешканців білоруських сіл. У роки Другої світової війни, за різними підрахунками, загинув, якщо не кожен третій, то кожен четвертий білорус. Загарбники знищували мешканців цілими селами, не шкодуючи ні кого. Крім того, таким чином вирішувалася й інша проблема нацистів: місцеві партизани, яких, як вогню, боялися окупанти, позбавлялися підтримки та опори.

  Представники білоруської громади вважають за свій обов'язок розповісти юним читачам правду про трагічні події тих років.

Ветерани тієї війни

    Федір Ковалевич, голова правління національно-культурного об'єднання громадян «Білорусь» сказав: "Ми сподіваємося, що ця трагедія в історії Білорусії ніколи не повториться."

Мова кожного народу неповторна і своя

    Китайська, французька, дари або українська. Якою б мовою ти не говорив, одне ти знаєш напевно: це і є найкраща, наймелодійніша мова у світі. Тому що це мова твоєї країни, твоєї Батьківщини. І як важливо зберегти його та зуміти передати майбутнім поколінням.

    Справа в тому, що з 6 тис. мов, які зараз на планеті поширені – 3 тис. можуть просто зникнути через те, що їх носії зникнуть. Ми знаємо, що мова живе тільки тоді, коли нею розмовляють.

    Багато з цих хлопців жодного разу не бачили своєї рідної країни – Афганістану, або ж були змушені покинути її, коли були ще зовсім маленькими. Але, навіть живучи за тисячі кілометрів від своєї Батьківщини, вони старанно вивчають мову своїх предків, цікавляться національними звичаями та традиціями своєї держави.

    Кажуть, людина без Батьківщини, наче птах без гнізда. Можете не сумніватися, усю глибину сенсу цієї фрази однаково зрозуміє будь-який із учасників цього маленького свята, присвяченого Міжнародному Дню рідної мови в Універсальному читальному залі дитячої бібліотеки.

    Цього дня окрім української та білоруської звучали молдавська, арабська, китайська та мова Конго.

Конкурс "Найкращий читач України - 2011" в одній із дитячих бібліотек Одеси

    15 лютого я взяв участь у конкурсі «Кращий читач України» та посів на ньому 1 місце. Це був 1 етап конкурсу, а всього їх 4. Я в ході конкурсу мав розповісти про улюблену книгу та проаналізувати її.

      Моя улюблена книга – «Матільда – Мідія» письменника Олексія Юрійовича Надемлінського, випущена видавництвом «Грані – Т». Я особисто знайомий з Олексієм Юрійовичем. Він часто буває у нашій дитячій бібліотеці, а також веде у нас гурток «Проба пера». З ним так цікаво! Щоразу Олексій Юрійович розповідає стільки історій, що я потім увесь тиждень переказую їх і у школі, і батькам!

    Але «Матільда – Мідія» – це моя найулюбленіша книга у Надемлінського! Вона така смішна! Її гумор, по-справжньому, одеський. Ні з яким іншим його не сплутаєш!

      Я дуже намагався добре виступити. А питання мені журі ставило важкі! Але я на все відповів і посів перше місце серед шестикласників. Тепер готуюся до другого етапу конкурсу.

                                                                                                                             Тащі Євген

Перше місце у Конкурсі серед шестикласників посів Тащі Євген (школа №68)

Перше місце у Конкурсі серед семикласників посіла Кудрявцева Іра (школа №39)