Дзвони Хатині

    22 березня – одна з найтрагічніших дат в історії білоруського народу. Цього дня, 1943-го року, було повністю знищено село Хатинь разом з усіма його ні в чому не винними мешканцями. Деяких живцем спалили, деяких розстріляли, зі 149 загиблих половина – діти.

      У вівторок, 22 березня, в універсальній читальній залі міської дитячої бібліотеки члени білоруської громади зібралися разом, щоб вшанувати пам'ять загиблих мешканців білоруських сіл. У роки Другої світової війни, за різними підрахунками, загинув, якщо не кожен третій, то кожен четвертий білорус. Загарбники знищували мешканців цілими селами, не шкодуючи ні кого. Крім того, таким чином вирішувалася й інша проблема нацистів: місцеві партизани, яких, як вогню, боялися окупанти, позбавлялися підтримки та опори.

  Представники білоруської громади вважають за свій обов'язок розповісти юним читачам правду про трагічні події тих років.

Ветерани тієї війни

    Федір Ковалевич, голова правління національно-культурного об'єднання громадян «Білорусь» сказав: "Ми сподіваємося, що ця трагедія в історії Білорусії ніколи не повториться."

Мова кожного народу неповторна і своя

    Китайська, французька, дари або українська. Якою б мовою ти не говорив, одне ти знаєш напевно: це і є найкраща, наймелодійніша мова у світі. Тому що це мова твоєї країни, твоєї Батьківщини. І як важливо зберегти його та зуміти передати майбутнім поколінням.

    Справа в тому, що з 6 тис. мов, які зараз на планеті поширені – 3 тис. можуть просто зникнути через те, що їх носії зникнуть. Ми знаємо, що мова живе тільки тоді, коли нею розмовляють.

    Багато з цих хлопців жодного разу не бачили своєї рідної країни – Афганістану, або ж були змушені покинути її, коли були ще зовсім маленькими. Але, навіть живучи за тисячі кілометрів від своєї Батьківщини, вони старанно вивчають мову своїх предків, цікавляться національними звичаями та традиціями своєї держави.

    Кажуть, людина без Батьківщини, наче птах без гнізда. Можете не сумніватися, усю глибину сенсу цієї фрази однаково зрозуміє будь-який із учасників цього маленького свята, присвяченого Міжнародному Дню рідної мови в Універсальному читальному залі дитячої бібліотеки.

    Цього дня окрім української та білоруської звучали молдавська, арабська, китайська та мова Конго.

Конкурс "Найкращий читач України - 2011" в одній із дитячих бібліотек Одеси

    15 лютого я взяв участь у конкурсі «Кращий читач України» та посів на ньому 1 місце. Це був 1 етап конкурсу, а всього їх 4. Я в ході конкурсу мав розповісти про улюблену книгу та проаналізувати її.

      Моя улюблена книга – «Матільда – Мідія» письменника Олексія Юрійовича Надемлінського, випущена видавництвом «Грані – Т». Я особисто знайомий з Олексієм Юрійовичем. Він часто буває у нашій дитячій бібліотеці, а також веде у нас гурток «Проба пера». З ним так цікаво! Щоразу Олексій Юрійович розповідає стільки історій, що я потім увесь тиждень переказую їх і у школі, і батькам!

    Але «Матільда – Мідія» – це моя найулюбленіша книга у Надемлінського! Вона така смішна! Її гумор, по-справжньому, одеський. Ні з яким іншим його не сплутаєш!

      Я дуже намагався добре виступити. А питання мені журі ставило важкі! Але я на все відповів і посів перше місце серед шестикласників. Тепер готуюся до другого етапу конкурсу.

                                                                                                                             Тащі Євген

Перше місце у Конкурсі серед шестикласників посів Тащі Євген (школа №68)

Перше місце у Конкурсі серед семикласників посіла Кудрявцева Іра (школа №39)

Зростаю разом з Україною

Зростаю разом з Україною

                              Мені дванадцятий минає -

А Україні - двадцять років.
Люблю тебе, Країно рідна,
Я дуже міцно з перших кроків!

Цю солов'їну пісню я чув здавна,

І прямо в мою душу  ввійшла вона.
Своє село побачу - і серце відпочине.

І все гнетуче, мов хмарина, мине.

А зараз я в Одесі милій

На морі Чорнім ходять хвилі...

І небо українське сяє

Любов'ю до країни надихає!

 

Вірші та пісні від любові

Народжуються самі собою!

 

                                     Тащі Євген 12-років 

Диво відбулося

    Сьогодні в мене дивовижний день. 19 грудня, у день мого народження, я попросив у Святого Миколая радіокеровану машинку. Я вірю в чудеса, але все-таки хвилювався. А вчора, ні про що не здогадуючись, ми з братом Ромою пішли до школи. Повернулися, а тато каже: «Вам подарунок від Святого Миколая!». І дає мені радіокеровану машинку "Хаммер" зеленого кольору. Таку чудову, спортивну. І так слухається пульта радіокерування. Катенька отримала червону "Ауді - 4", а Рома - "Нісан" сріблясту. Я так радий, що дива бувають насправді.

Сашко Камальдінов

Дорогий Святий Миколай!

Подаруй мені самокат!

Мій день народження 19 грудня, як у тебе!

Саша Камальдінов, 8 років

       

Камальдінови Сашко, Катя, Рома

       

       

Пробуємо перо у листах до Святого Миколая та Діда Морозу

Ми чекаємо на подарунки та сюрпризи від Діда Мороза