Дж. К. Роулінг
Фантастичнi звiрi i де їх шукати
Жодна чаклунська родина в країні не обходиться без примірника «Фантастичних звірів». Відтепер маґли теж матимуть нагоду дізнатися, де живе квінтолап, що їсть пухканець і чому не варто залишати молоко для кнарла. Кошти з продажу цієї книжки віддадуть у фонд «Comic Relief», а отже, всі ті гривні й ґалеони, які ви сплатите за неї, сотворять чари, потужніші за будь-яку чаклунську магію. Якщо ж і це не переконає вас розлучитися з грішми — що ж, тоді можу лише сподіватися, що принаймні якийсь перехожий чаклун, побачивши, як вас атакує мантикор, виявить більше чуйності. (Албус Дамблдор).
Про Джоан Ролінг
Про письменницю Джоан Ролінг не чув хіба глухий. Кожен вихід її нової книжки про юного чарівника Гаррі Поттера викликає неймовірний ажіотаж, б'є всі встановлені раніше рекорди з продажу в літературному світі, а саму письменницю піднімає все вище і вище в рейтингах найбагатших людей то Британії, то світу. Але залишатися довго у таких «хіт-парадах» на перших позиціях Джоан не дозволяють її моральні принципи. Левову часину своїх гонорарів Ролінг жертвує у різні благодійні фонди. Вона чудово пам'ятає час, коли жила на межі бідності й розпачу...
Потяги в житті Джоан не раз грали доленосну роль. Почати хоча б з того, що саме вокзал Кінг-Крос Лондона поєднав серця майбутніх батьків Джоан. Її батько Пітер Джеймс Ролінг і мати Енн Волан, познайомилися в потязі по дорозі до Шотландії. У тому 1965 року вони одружилися і переїхали у невелике містечко Йейт графства Глостершир, де через чотири місяці й народилася майбутня британська знаменитість. У своїх перших інтерв'ю Джоан місцем свого народження називала не своє рідне місто, яке вважала похмурим, а Чиппінг Сотбері, в якому ніколи не жила. А ще через 23 місяці в сім'ї Роулінг з'явився ще один дитячий голос - сестрички на ім'я Діана (Ді). Через переїзд родини спочатку у Вінтербурн, а потім в Татшилл, що в тій же околиці Брістоля, де і Йейт, Джоан спочатку було нелегко заводити нові знайомства. Головним другом і відданим слухачем перших дитячих оповідань про кролика на ім'я Кролик юної письменниці була її сестра Ді. Багато однокласників вважали Джоан замкнутою, такою що живе у своєму вигаданому світі, яка весь час щось записувала в блокнот. Та й сама письменниця говорить про себе одинадцятирічну, як про дуже схожу на свою героїню з «Гаррі Поттера» всезнайка Герміону. Так було до шостого класу, поки Ролінг не подружилася з Шоном Гаррісом, який частково став прототипом для ще одного головного персонажа Поттеріани - Рона Візлі.
До 15 років у родині Джоан почалася чорна смуга. Померла її улюблена бабуся. Через нездоланні протиріч і нерозуміння з батьком склалися напружені стосунки. Ну а найжахливіше - її мама захворіла на розсіяний склероз, і з кожним днем їй ставало все гірше. Дізнатися в такому юному віці, що мати невиліковно хвора, для Джоан було великим ударом.
Ще з малих років мама Джоан, Енн, прищеплювала дочкам любов до читання. Як у початковій, так і в старшій школах, Ролінг робила акцент на гуманітарні науки: література, мови (англійська, французька та німецька). Після школи, в 1982 році Джоан бачила себе студенткою Оксфорда. Спробувала стати його студенткою, але незважаючи на досить високі бали, двері цього навчального закладу перед нею так і не відчинилися. Тоді майбутня письменниця обрала факультет філології з ухилом на французьку мову в не менше прославленому Ексетерському університеті. І хоча Джоан згадує про себе як про студентку, яка не дуже й сильно захоплювалася навчанням, а більше рок-гуртами й книжками Діккенса, педагоги відгукувалися про неї, як про скромну, але досить тямущу і перспективну ученицю. Завдяки такій характеристиці викладацького складу Ролінг серед інших студентів була відправлена на стажування до Парижа. І в 1986 році, повернувшись на батьківщину, захистила в Ексетері диплом бакалавра з французької мови і класичної філології. З великими амбіціями дівчина подалася до Лондона. Спершу вдалося влаштуватися секретарем-перекладачем, а після стати співробітницею дослідного відділу «Міжнародної амністії». Дуже скоро прийшло розуміння, як це все її обтяжує.
У 1990 році Джоан вирішила привнести в своє життя щось нове і разом з бойфрендом поміняла Лондон на Манчестер. І знову в житті Роулінг трапляється доленосний момент, який їй приготувала залізниця. Джоан сіла в потяг до Лондона. Десь на середині шляху він був зупинений на цілих чотири години з технічних причин. У якийсь момент в її свідомості почала вимальовувати історія у стилі фентезі, причому настільки яскраво, ніби письменниця про це вже десь читала. Зафіксувати цей потік думок не було чим і на чому. Але ця обставина допомогла сформувати купу деталей у голові, не сповільнюючи хід думок. Діставшись додому, Джоан сіла писати своє легендарне творіння про юного чарівника Гаррі Поттера зі знанням справи.
Письменниця натхненно писала день у день. Здавалося б, ніщо не могло перешкодити її натхненню. Але в грудні того ж року помирає її мама, і це горе вибиває Джоан з колії. Причому настільки сильно, що британка вирішує зовсім залишити Англію і влаштовується викладати англійську мову в... Португалії. Прийшовши до тями, у вільний від роботи час Джоан продовжила розписувати життя в школі чарівництва Гоґвортс. Тим часом доля зводить її з місцевим тележурналістом Хорхе Арантесом, і в жовтні 1992 року вони стають законним подружжям. А 27 липня 1993 року Джоан стає мамою Джесіки Ізабель Роулінг Арантес. Відомо, що дівчинка названа на честь Джесіки Мітфорд, американської журналістки, письменниці і правозахисниці, біографію якої Роулінг прочитала ще підлітком з подачі двоюрідної бабусі... Сімейному щастю прийшов кінець рівно через три місяці: Хорхе виставив Джоан з донькою на руках за двері. Є думки, що письменниця потерпала від домашнього насильства. Єдиною людиною, на яку вона могла розраховувати, опинившись в такій жахливій ситуації, була її сестра Діана в Единбурзі. Взявши найцінніше, що було у письменниці в Португалії, дочку і три розділи «Гаррі Поттера», Джоан і переїхала до Ді.
Роулінг впала в такий глибокий відчай, що навіть думала про самогубство. Саме ці страшні думки в її голові й стали в одній з її книжок прототипами дементорів - істот, що висмоктують душу.
Джоан з глибоким жахом згадує ті часи, коли їй довелося з'їхати від сестри і оселитися в дуже крихітних апартаментах і сусідити з мишами. А ще гроші, яких ледь вистачало на їжу... Єдине, що тоді тішило письменницю, - це прогулянки з донькою вулицями Единбурга. Коли ж малятко засинало, Джоан миттю мчала до кав’ярні, де працював чоловік її сестри, і продовжувала в затишному закладі вигадувати нові повороти і сюжетні лінії для своїх «Поттерівських» героїв. У 1995 році письменниця, нарешті, ставить крапку в написанні «Гаррі Поттера і філософського каменя», і в її житті починається нова віха.
Джоан за наполяганням своєї сестри наважується відправити свій рукопис в кілька видавництв. Всі 12 (!) їй відмовили в публікації. І лише один літературний агент Крістофер Літтл, та й то за наполяганням своєї асистентки, погодився посприяти Ролінг у просуванні її роману. Пройшов цілий рік, перш ніж Джоан отримала заповітне схвалення і готовність опублікувати її книжку лондонським видавництвом «Bloomsbury». Та ще й отримала за це 1500 фунтів авансу. Життя почало потихеньку налагоджуватися.
У 1997 році «Гаррі Поттер і філософський камінь» був опублікований накладом у 1000 примірників. Причому половину роздали по громадським бібліотекам. І тут сталося те, чого ні видавці, ні сама Джоан не очікували. Книжка викликала фурор серед читачів, а саму письменницю не встигали нагороджувати різними літературними нагородами: Nestlé Smarties Book Prize, British Book Award, Children's Book Award.
Почалася боротьба за публікацію книжки за кордоном. На початку 1998 року права на видання британського роману отримало американське видавництво Scholastic Inc. за 105 000 доларів. Єдине, заокеанська версія виданої книжки звучала як «Гаррі Поттер і чарівний камінь» через побоювання, що «філософський» може відлякати юних читачів.
Весь світ жив в очікуванні виходу наступної частини «Гаррі Поттера». Джоан не змусила себе довго чекати. У липні 1998 року публікується «Гаррі Поттер і таємна кімната». У грудні 1999 року - «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану». Два нових романи також здобули премії Smarties. Роулінг - перший автор в історії, яка отримала цю премію тричі поспіль. Наступну історію «Гаррі Поттер і Кубок вогню», що вийшла в 2000 році, також номінують на Smarties. Але письменниця відкликає свій твір з конкурсу, щоб дати шанс іншим авторам. Публікація кожної її нової книжки - це неймовірний успіх продажу. Тільки в Британії і США за перші дві доби покупці змели з полиць понад 3 млн примірників.
П'ятий роман «Гаррі Поттер і Орден Фенікса» відняв у Роулінг три роки. На шосту частину «Гаррі Поттер і Принц-напівкровка» треба було менше часу, і в липні 2005 року 9 млн екземплярів розкупили у день виходу книжки.
Сьома, заключна частина, «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» була дописана в січні 2007 року у готельному номері готелю The Balmoral в Единбурзі.
Неймовірний ажіотаж навколо «Гаррі Поттера» привернув увагу відомих кінокомпаній. Але найспритнішою виявилась Warner Bros Pictures, яка зреагувала після виходу найпершої книжки. Передчуваючи колосальний успіх, кінокомпанія домовилася з письменницею про права на зйомку за 1,5 млн. доларів. Чи варто говорити, що вихід кожної частини на великий екран так само очікувався, як і вихід книжки. Кінокомпанія настільки була зацікавлена в екранізації всієї історії «Поттеріани», що погодилася з умовами Роулінг: зйомки картин повинні відбуватися в Англії і з британськими акторами. Саме завдяки цій обставині світ дізнався про такі юні британські обдарування як Деніел Редкліфф (Гаррі Поттер), Емма Вотсон (Герміона Грейнджер) і Руперт Грінт (Рон Візлі).
Письменниця також вирішила спробувати свої сили в написанні книжки для більш дорослої аудиторії. У вересні 2012 року був виданий роман «Несподівана вакансія» про жителів вигаданого англійського містечка, між якими давно назріває безліч конфліктів на тлі соціального і класової нерівності. Більше 1 млн. книжок розкупили по всьому світу за три тижні. А канал «Бі-Бі-Сі» взявся за екранізацію роману у вигляді серіалу.
У квітні 2013 року на полицях книгарень з'явився детектив «Поклик зозулі» як дебютний роман Роберта Гелбрейта. Історія про приватного детектива Корморані Страйк, який розплутує вбивство супермоделі, припала читачам до смаку. Ось тільки одному британському оглядачеві цей детектив видався надто хороший як для дебютного. Незабаром авторство Джоан Ролінг було розкрито. Як зізналася письменниця, їй потрібен був псевдонім, щоб отримати більш об'єктивний відгук на свою роботу в новому жанрі. У червні 2014 року світ уже читав про нові загадки для Корморана Страйка у «Шовкопряді».
Цей колосальний успіх, що здобула Джоан, не був би таким повноцінним без щастя в особистому житті. Після першого, дуже болючого заміжжя, знадобилося цілих сім років, щоб зустріти свого ідеального чоловіка. 26 грудня 2001 року вона вдруге одружилася з лікарем-анестезіологом Нілом Скоттом Мюрреєм. Через два роки у них з'явився син Девід Гордон. А у 2005 народилася дівчинка Маккензі Джин.
Особливе місце в житті Ролінг займає благодійність. Письменниця, яка сьогодні є однією з найзаможніших жінок Британії, добре пам'ятає той час, коли жила з донькою на вбогу соціальну допомогу. Хтось захоплюється її бажанням допомогти всім і кожному, а хтось дивується... Так у 2012 році Forbes не включив ім'я Джоан у список найбагатших людей ніби через те, що, переводячи купу грошей у різні благодійні фонди, вона втратила свій статус мільярдера. Роулінг же вважає, отримуючи більше, ніж потрібно, необхідно і віддавати чимало тим, хто більше цього потребує.
У 2001 році Джоан на прохання організації по боротьбі з бідністю «Розрядка сміхом» створила два твори, пов'язані з «Гаррі Поттером». «Фантастичні тварини і де їх шукати» і «Квідич крізь віки» - це ніби точне відтворення рукописів з бібліотек чарівної школи. Уже в березні продажі від книжок збагатили фонд на 15,7 млн. фунтів стерлінгів.
У 2013 році Джоан вдалося засудити одну юридичну компанію, співробітник якої проговорився, що Роберт Гелбрейта - це всім відома Джоан. Усю грошову компенсацію автор передала до фонду Soldiers' Charity.
У силу відомих обставин тема розсіяного склерозу для Джона дуже болюча. У сферу дослідження і лікування цієї страшної недуги Ролінг відсилає величезні суми, які нараховують мільйони фунтів стерлінгів.
Немає коментарів:
Дописати коментар