Чорнобиль мій, Чорнобиль! А я й не знав про твою біль, Чорнобиль мій любий!
Знав лише, що прагнув робити ти нам добро. А вийшло, що постраждав через помилки властей.
Що зробило тебе аварійним?.. Що зробило тебе таким небезпечним?.. Що втілило в тобі вселенське лихо?..
О першій годині 23 хвилині, на 40-й секунді, коли всі спали безтурботним сном...
Як розповісти про те, що сталося далі?..
Як розповісти про схід зірки Чорнобиль, що приніс усім горе...
Як розповісти про ранок після атомної пожежі?
Чи може так: - «Прийшов ранок і ще страждань доточив... Сколихнув людські серця...»
А може так: «Весняний ранок прийшов, а все живе навкруги тане, мов примара, мов Фата-Моргана. Ще мить — і зовсім зникне, мов би й не народжувалось на цей світ...»
Коли я стану дорослим, я розповім своїм дітям про тебе, мій Чорнобиль. Обов'язково розповім... Знайду слова... Розповім, що за свої вчинки дорослі повинні відповідати... А перед ким?.. Я не знаю... Перед собою, перед тобою, мій Чорнобиль, перед усім людством...
Тащі Євген, 12 років
Учень 6 класу, школи № 68
Меня зовут Кудрявцева Ирина Игоревна. Когда я, также как и Женя, узнала про катастрофу на Чернобыле, я была поражена уровнем радиации и количеством людей вывезенных из зоны - более 1000 автобусов.
ВідповістиВидалитиМне хочется, чтобы это никогда не повторилось.
Очень трогательно.
ВідповістиВидалитиДедушка Шура
Привет Женя! Мне очень понравился твой рассказ. Я на эту тему нарисовал рисунок. Он называется так - "Взрыв!... Теперь здесь никто не живет..."
ВідповістиВидалитиЗавальный Ваня, ученик 6 класса