Диво відбулося

    Сьогодні в мене дивовижний день. 19 грудня, у день мого народження, я попросив у Святого Миколая радіокеровану машинку. Я вірю в чудеса, але все-таки хвилювався. А вчора, ні про що не здогадуючись, ми з братом Ромою пішли до школи. Повернулися, а тато каже: «Вам подарунок від Святого Миколая!». І дає мені радіокеровану машинку "Хаммер" зеленого кольору. Таку чудову, спортивну. І так слухається пульта радіокерування. Катенька отримала червону "Ауді - 4", а Рома - "Нісан" сріблясту. Я так радий, що дива бувають насправді.

Сашко Камальдінов

Дорогий Святий Миколай!

Подаруй мені самокат!

Мій день народження 19 грудня, як у тебе!

Саша Камальдінов, 8 років

       

Камальдінови Сашко, Катя, Рома

       

       

Пробуємо перо у листах до Святого Миколая та Діда Морозу

Ми чекаємо на подарунки та сюрпризи від Діда Мороза

Презентація книги О.Макарова

Завтра, 19 листопада 2010 року о 13.00 у нашій бібліотеці відбудеться презентація нової книги одеського дитячого письменника 

Олександра Володимировича Макарова.
"Монети з дідусевої скриньки"

А ось відео звіт про презентацію

У бібліотеку – усією родиною!

    Здійснюється мрія всіх дитячих бібліотекарів: сім'ї у складі проводять час у бібліотеці.

    Творчі та жартівливі конкурси для всіх членів сім'ї. Чудові призи, книги сучасних дитячих письменників - ось гідна винагорода переможців конкурсу "Проба пера", "Почитайки" та конкурсів для мам, тат та бабусь!

Як я був фермером

    Я живу в Одессі. Мені 11 років. Я завжди чекаю на літа. Адже влітку я їду на ферму.

    Як мені подобається працювати на фермі! У мого дідуся Михайла в селі Чапаєве Одеської області Михайлівського району велике господарство.

    Як мені все до вподоби! У дідуся є і овечки, і корови, і індики, і гуси, і кури, і кого тільки немає! Звичайно, йому одному важко, а мені так подобається йому допомагати! Я завжди з нетерпінням чекаю канікул, щоб швидше поїхати до дідуся до села. І там трапляється багато історій.

Про дитячі бібліотеки

Найскладніше: відповідати на прості – "дитячі" питання. Ось мені нещодавно поставили саме таке запитання. Суть його полягала в наступному. Навіщо ти марнуєш час на постійні зустрічі з читачами бібліотек? Навіщо керуєш студією при бібліотеці, де навчаєш дітей вести блог в Інтернеті? Навіщо тобі це потрібно? Адже письменник має писати… Поступово питання перейшло до стадії монологу. Я не став суперечити. Навіщо, коли питання у співрозмовника переросло на затвердження?