Веселих свят!
Брати Капранови
З чого починається кожне українське свято? З того, що батько чи мати питають дітей: «Чи знаєте ви, який нині день?» І разом згадують-розповідають, що і як відзначають сьогодні. Саме завдяки цьому невмирущому маленькому сімейному ритуалу українці від прадавніх часів аж дотепер зберегли традицію народних свят. І незгасимим вогником пронесли її крізь тисячі років випробувань та боротьби.
Ми маємо власних дітей та замислювали цю книжку як таку собі «батьківську» оповідь про свята. Але не тільки. На цих сторінках зібрано пісні, ігри, святкові страви, традиції, загадки, прикмети, рукомесло – те, що робить святкові дні особливими й пам’ятними.
Християнські та дохристиянські традиції тісно переплелися у свідомості українців та зіткали єдине полотно національного святкового календаря. Тому ми побудували розповідь без акценту на суто народних або релігійних особливостях. Кожна з українських земель має власні, неповторні традиції. Тому, у річищі загальних звичаїв, ми не забули й про місцеві особливості.
Сподіваємося, що читачі збагатять подані нами відомості місцевим святковим досвідом. Те саме стосується й наведеної у книжці музики. Кожна українська пісня має багато варіантів мелодії, слів, особливостей виконання. Ми подаємо лише один з них, сподіваючись, що ви запитаєте про інші у своїх бабусь. Бо ж український народ склав і зберіг у своїй пам’яті тисячі пісень.
Над створенням цієї книжки працювало багато людей: фольклористів, художників, музикантів, дизайнерів, етнографів, філологів. Звісно, на ста сторінках неможливо описати безкінечний світ українських традицій. Тому ми сподіваємося, що видання слугуватиме путівником українськими святами, за допомогою якого дорослі разом із дітьми віднайдуть для себе багато цікавих та мудрих святкових розваг – окрім традиційного застілля.
А головне – пригадають, як святкували бабусі-дідусі, сусіди та односельці. І збережуть або й навіть відродять власні, особливі святкування. Ми говоримо своєю мовою, віримо у свою правду, святкуємо свої свята – саме тому українці залишаються самобутніми й унікальними на тлі більш «глобалізованих» націй. Тож святкуємо по-українськи, бо ми того варті!
Про братів Капранових
Брати Капранови — Капранов Дмитро Віталійович (24 липня 1967, Дубоссари, Молдовська РСР — 16 квітня 2024, Київ) та Капранов Віталій Віталійович (24 липня 1967, Дубоссари, Молдовська РСР) — українські письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі, блогери.
Брати Капранови - власники видавництва «Зелений пес», письменники і громадські діячі.
Місце народження братів Капранових - молдавське місто Дубоссари. Дитячі та шкільні роки вони провели в Миколаївській області. Там же в 1984 році закінчили школу, в якій не викладали українську мову. Після вирушили на навчання в місто Свердловськ до Уральського політехнічного інституту, а потім отримали спеціальність з технічної кібернетики в Московському енергетичному інституті.
Брати Капранови одружені на сестрах-близнючках з 1988 року. Зараз їхні дружини володіють туристичною фірмою. Після весілля всі разом перебралися жити до Москви, де були зайняті в сферах фармацевтики та виноробства. У той же час вони починають роботу над своїм дебютним романом «Кобзар 2000».
У 1998 році Капранови переїжджають жити до Києва, де і закінчують роботу над власним романом. Отримавши відмови на публікацію роману, вони вирішують відкрити своє видавництво. У 1999 році об'єднавшись з «1+1» і «Короною», вони створюють перший в Україні конкурс «Золотий Бабай», в якому визначають кращого письменника в жанрі гостросюжетної літератури. Перемога дістається письменнику Василю Шкляру за книгу «Ключ».
У 2000 році Капранови створили видавництво, яке отримало назву «Зелений пес». Саме в ньому вони випустили свою дебютну роботу «Кобзар 2000», і в підсумку книга перевидавалася чотири рази. У 2004 році вони випустили свою другу книгу «Приворотне зілля», а в 2006 році - «Розмір має значення». Через кілька років після заснування видавництво видавало по шістдесят книг щорічно. У 2008 році вони видають збірку своєї публіцистики «Закон Братів Капранових», а в 2011 році - книгу «Щоденник моєї секретарки». В 2016 році опублікували свій крайній роман «Забудь-річка».
Брати Капранови заснували дві премії в 2007 році. Одна з них, «Золотий намордник» - за державне хамство, а друга - «Золотий нашийник» - за іноземне хамство. Переможці визначаються шляхом онлайн-голосування. А в 2011 році стали засновниками Всеукраїнського конкурсу двійників Тараса Шевченка.
Приходьте до нас на Європейську (Катерининську), 67
Використані матеріали із відкритих джерел
Зібрав та підготував О.Надемлінський
Немає коментарів:
Дописати коментар